Ключова роль гідроенергетики в Європі: сьогодення та майбутнє

Europa Це один із регіонів світу з більша встановлена ​​потужність гідроелектрогенераціїЗгідно з останнім звітом в Міжнародна асоціація гідроенергетики (IHA). У Європейському Союзі розміщено приблизно 260 ГВт із загальної загальної встановленої потужності 860-950 ГВт.

Ця енергія є фундаментальною опорою європейського енергетичного переходу завдяки своїй ключовій ролі не лише у виробництві електроенергії з відновлюваних джерел, але й завдяки стабільності та гнучкості, яку вона забезпечує електричній системі.

Інші континенти також просуваються в цьому секторі, і Китай перевершив Сполучені Штати за встановленою потужністю, тоді як Південна Америка також швидко розробляє свої водні ресурси. На глобальному рівні оцінюється між 127 і 150 ГВт потужності припадає на гідроакумулюючі станції, і протягом наступних п’яти років очікується зростання цього ринку на 60%.

Розвиток гідроенергетики в Європі

Тенденцією в Європі є а модернізація існуючої інфраструктури, багато з яких старше 40 років. Цей процес включає продовження ліцензій та оновлення обладнання для підвищення ефективності виробництва. Згідно з повідомленням РЕН-21У 2009 році встановлена ​​гідроелектростанція в Європі зросла на 3%, підкреслюючи зрілість галузі та необхідність продовжувати розвивати цю технологію.

Однак поточний сценарій стикається з кількома проблемами, такими як повторювані посухи, які вражають регіони Південної Європи, спричиняючи помітне скорочення виробництва гідроелектроенергії. Наприклад, у 2022 році в деяких європейських країнах спостерігалося падіння виробництва на 15%, що відображає вразливість до зміни клімату.

Види гідроелектроенергії

• Великі гідроелектростанції: Ці проекти зазвичай мають генеруючу потужність понад 10 МВт і вимагають великих дамб і водосховищ. В Європі встановлена ​​потужність виділяється в таких країнах, як Франція, Італія та Норвегія.
• Міні гідроелектростанція: Проекти з потужністю менше 10 МВт поширені в сільській місцевості для місцевого використання або в районах з обмеженими водними ресурсами. Лідерами у впровадженні цієї технології в Європейському Союзі є Іспанія та Італія.
• Перекачування накопичення: Ця техніка є ключовою для зберігання енергії, отриманої з періодичних джерел, таких як сонце або вітер. Загальна потужність гідроакумулюючих накопичувачів становить кілька гігават в Європі, а Іспанія є однією з країн з найкращою інфраструктурою.

Екологічні та соціальні переваги

Гідроелектроенергія корисна не тільки для виробництва чистої електроенергії, але й для її потужності регулюють стік річок, допомогти в управлінні водою для споживання людиною та сільським господарством, а також її потенціал для запобігання повеням. Крім того, гідроелектростанції є джерелом зайнятості та економічним двигуном у сільській місцевості, сприяючи місцевому розвитку та розселенню населення.

Примітним є розвиток комбінованих проектів, як-от Алкева в Португалії, який об’єднує сонячну та гідроелектроенергію, максимізуючи використання відновлюваних ресурсів і гарантуючи більшу стабільність електропостачання.

Вплив на навколишнє середовище та нові рішення

Незважаючи на переваги, будівництво та експлуатація гідроелектростанцій може мати негативний вплив на водні екосистеми. Зміни річкових середовищ існування та перешкоди для міграції риб є основними пов'язаними проблемами. Однак останніми роками були розроблені технології, щоб зробити гідроелектростанції більш стійкими.

Європейський проект FIThydro, наприклад, досліджував створення технологічних рішень для пом’якшення впливу гідроелектростанцій на навколишнє середовище. Серед досягнень — пристрої, які відводять рибу від турбін, або технології моніторингу, які забезпечують роботу установок, мінімізуючи екологічну шкоду.

Інноваційні проекти для покращення інфраструктури

Одним із головних трендів у Європі є модернізація існуючої інфраструктури. Виконуються такі проекти, як iAMP-Hydro, метою якого є розробка платформи інтелектуального управління гідроелектростанціями на основі штучного інтелекту. Ця платформа дозволить реалізувати заходи з Прогнозне обслуговування, підвищення ефективності роботи та зниження витрат на обслуговування.

Крім того, докладаються зусилля для цифровізації європейських гідроелектростанцій, щоб покращити процес прийняття рішень і зменшити вплив на навколишнє середовище. Цифровізація також дозволить оптимізувати використання води в періоди посухи та зменшити залежність від погодних умов.

Майбутнє гідроенергетики в Європі

Мета Європейського Союзу щодо скорочення викидів вуглецю та досягнення 20% енергії, виробленої з відновлюваних джерел до 2020 року, не застосовується однаково до всіх країн і дозволяє країнам з більшою гідроенергетичною потужністю, таким як Скандинавські країни, перевищити цей показник, тоді як інші менш розвинені країни країни в цьому секторі залишаються нижче.

Незважаючи на те, що не всі великі насосні станції вважаються відновлюваними в рамках декарбонізації, прагнення до збільшення ємності зберігання та впровадження більш стійких рішень гарантує, що гідроенергетика й надалі залишатиметься фундаментальною у декарбонізації Європи.

Крім того, такі ініціативи, як Європейський гідроелектричний альянс, що складається з основних електроенергетичних компаній Європи, сприяють включенню гідроелектроенергії в Зелену угоду Європейського Союзу, підкреслюючи її стратегічну роль у постачанні чистої енергії та в регулюванні електричної системи.

Гідроелектроенергетика, без сумніву, є одним із наріжних каменів енергетичного майбутнього Європи. Хоча він стикається з такими проблемами, як старіння інфраструктури та наслідки зміни клімату, його ємність і гнучкість зберігання роблять його незамінним союзником у переході до більш стійкої електричної системи.