В останні роки вилов акул навколо острова Реюньйон став предметом жвавих дискусій на науковому, політичному та соціальному рівнях. Проблема нападів акул у регіоні, особливо тих, що скоєні тигровими та бичачими акулами, викликала серйозне занепокоєння як серед місцевої громади, так і серед туристів, які відвідують острів. У цій статті розглядається криза, пов'язана з акулами на Реюньйоні, заходи, вжиті місцевою владою, та вплив прийнятих рішень на навколишнє середовище.
Криза акул на Реюньйоні
Криза з акулами на острові Реюньйон не є новим явищем. З 2011 року було задокументовано серію смертельних нападів, що призвело до закриття більшої частини узбережжя острова для плавців та серферів. Акули, насамперед тигрові акули ( Galeocerdo cuvier ) та бичачі акули ( Carcharias leucas ), були визначені як головні винуватці цих нападів. За деякими даними, за останнє десятиліття на Реюньйоні було більше смертельних нападів акул, ніж у будь-якому іншому регіоні світу.
Зростаюча стурбованість безпекою жителів і туристів призвела до активізації вилову акул у цьому районі. Французький уряд у відповідь на ці атаки у 2015 році дозволив рибальство в охоронних зонах острова, захід, який спочатку був призначений лише для професіоналів, за винятком традиційних рибалок. Однак цей захід було поширено на зони посиленого захисту, що викликало суперечки між тими, хто захищав збереження морського життя, і тими, хто ставив пріоритетом безпеку людини.
Причини почастішання нападів
Акули присутні у водах навколо острова Реюньйон протягом століть, але нещодавні напади викликали численні теорії щодо причин їх збільшення. Одна з найбільш поширених теорій полягає в тому, що надмірний вилов риби скоротив популяції риби в регіоні, змушуючи акул підходити ближче до берега в пошуках їжі. Крім того, створення Морського природного заповідника у 2007 році, охоронюваної території площею приблизно 3500 гектарів, було названо фактором, що сприяв зростанню нападів.
Морський заповідник забороняє рибальство в більшій частині своїх вод, що сприяє поширенню дрібної риби і, отже, акул. Однак останні дослідження показали, що хоча акули часто проводять ці території, вони проводять більше часу за межами заповідника, ніж усередині, що свідчить про те, що проблема може бути пов’язана з більшим перетином людей і акул у зонах серфінгу та на пляжах.
Крім того, говорили про географічні та топологічні відмінності Реюньйону порівняно з сусіднім островом Маврикій. У той час як Маврикій з його кільцем рифів забезпечує більший природний захист від акул, Ла-Реюньйон дивиться прямо в глибини океану, що полегшує акулам доступ до узбережжя. Дійсно, присутність тигрових і бичачих акул у прилеглих водах може бути пов’язана з нахилом берегів острова, що дозволяє цим хижакам отримати доступ із глибини до зон серфінгу та плавання.
Вплив на навколишнє середовище та суперечки
Інтенсифікація вилову акул піддається різкій критиці з боку екологів і вчених, які побоюються за баланс морської екосистеми на острові. Тигрові акули та бичачі акули, обидва види на вершині харчового ланцюга, відіграють важливу роль у підтримці здоров’я морських екосистем.
Багато експертів попереджають, що масштабний промисел цих видів може вивести з рівноваги морську екосистему. За словами Хьюга Вітрі, відомого експерта з акул, «акули не мають паспорта», маючи на увазі здатність хижака вільно пересуватися між островом Реюньйон та іншими місцями з подібними географічними характеристиками. На його думку, присутність акул не може бути остаточно викорінена, і рішення повинні бути спрямовані на безпечне співіснування з цими тваринами, а не на їх ліквідацію.
Заборона на купання на багатьох пляжах також викликала сильне невдоволення серед мешканців і туристів, що безпосередньо вплинуло на місцеву економіку, яка значною мірою залежить від туризму. Влада вдалася до додаткових заходів, таких як встановлення сучасних сіток, розгортання спостерігачів за акулами та використання дронів для спостереження, але ці заходи, хоча й зменшили кількість нападів, виявилися недостатньо ефективними.
Заходи контролю та профілактики
Протягом багатьох років острів Реюньйон запровадив різні заходи контролю для зменшення ризику нападів акул. Серед найбільш помітних – встановлення сіток для лову акул, хоча вони є дорогими та мають обмежену ефективність, оскільки напади все ще реєструються в деяких охоронних зонах.
Ще одним прийнятим заходом стало залучення рятувальників , відомих на острові як вігіреквіни , які патрулюють пляжі та попереджають про наявність акул поблизу берега. Ці рятувальники є важливою частиною заходів безпеки для серферів та плавців, які наважуються зануритися у воду.
Сонар та електронні системи виявлення також здобули популярність як превентивні заходи. Ці пристрої сповіщають рятувальників та місцеву владу, якщо акула підходить занадто близько до місць для серфінгу або купання. Крім того, електромагнітні бар'єри починають експериментально використовуватися, щоб тримати акул подалі від місць, які часто відвідують люди.
Вибіркове та профілактичне рибальство
Окрім вищезгаданих профілактичних заходів, вибірковий промисел став ключовим інструментом у зниженні ризику нападів акул. Цей метод практикується з використанням горизонтальних ярусів у певних районах, де акули зазвичай скупчуються, і використовується переважно для вилову бичачих та тигрових акул, найнебезпечніших для людини видів у регіоні.
Мета вибіркового рибальства полягає у зменшенні присутності акул у районах, які часто відвідують серфери та плавці, без негативного впливу на інші безпечні види, що населяють цей регіон. Також були розроблені такі методи, як SMART-барабани ; ці пристрої дозволяють контрольовано виловлювати акул та швидко випускати тих, хто не становить загрози.
У деяких випадках виловлених акул мічать і спостерігають протягом певного часу, щоб вивчити їх моделі поведінки. З 2014 року ця практика дозволяє нам робити внесок у наукові дослідження цих морських хижаків.
Проблема нападу акул на острів Реюньйон складна і багатофакторна. Хоча інтенсифікований вилов риби та різноманітні заходи контролю трохи зменшили кількість інцидентів, загроза залишається прихованою. Поєднання таких факторів, як надмірний вилов риби, географічні зміни в екосистемах і збіг людей і акул на узбережжі, погіршили ситуацію в останні роки.
Наукова спільнота продовжує свої дослідження, щоб краще зрозуміти звички цих акул і знайти рішення, які дозволять мирне співіснування людей і морських хижаків. Так само впровадження передових технологій виявлення та превентивних методів рибальства залишається корисним для зниження ризиків.
Ситуація на Реюньйоні відображає тонкий баланс, який існує між збереженням морського біорізноманіття та безпекою людини. Незважаючи на вжиті заходи, багато ще потрібно зробити, щоб забезпечити безпечне середовище для місцевих жителів і туристів без шкоди для морських екосистем, які відіграють життєво важливу роль у балансі Індійського океану.