Забруднення повітря в Улан-Баторі: зростаюча проблема
Забруднення повітря є глобальною проблемою, яка стосується мільйонів людей, але є регіони світу, де ця ситуація досягає драматичного рівня. Столиця Монголії, Улан-Батор, одне з тих місць, де рівень забруднення став непомірно високим. Щороку тисячі життів гинуть через забруднення повітря, і цифри в Улан-Баторі викликають тривогу.
Хоча ми звикли чути про забруднення в таких містах, як Пекін, де рівень зважених частинок може досягати 500 мікрограмів на кубічний метр, в Улан-Баторі концентрації досягають 1.600 мікрограмів на кубічний метр, що це У 65 разів більше, ніж рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).
Основна причина забруднення в Улан-Баторі
Парадоксально, але Улан-Батор — місто з низькою щільністю населення, але, незважаючи на великі луки та чисте небо, він став одним із міст найбільш забруднений у світі. Основним джерелом забруднення в місті є не транспорт і важка промисловість, як це відбувається в більш густонаселених містах. Ключовим фактором забруднення в Улан-Баторі є міські юрти.
Юрти — це традиційні будинки, які використовували кочові громади на монгольських луках, але оскільки сільське населення перебралося до столиці в пошуках можливостей, ці будинки були встановлені в передмістях міста. У надзвичайно холодні зими Монголії сім’ї, які мешкають у цих юртах, використовують печі, що працюють на вугілля нагріватися, в результаті чого утворюється велика кількість диму та забруднюючих часток.
Вплив використання вугілля на здоров'я
Використання вугілля для опалення є майже обов'язковим заходом в Улан-Баторі, де температура може досягати до -50ºC взимку. Однак цей дешевий і легкодоступний ресурс дорого коштує: здоров’я громадян. Вугілля утворює велику кількість вуглекислого газу (CO2) і зважених частинок, які погіршують якість повітря та утворюють щільний шар смогу, відомий як PM2.5 y PM10. Ці частинки потрапляють у легені та спричиняють серйозні довгострокові пошкодження.
Крім того, високий рівень забруднення впливає на найбільш вразливі верстви населення, особливо на niños. За даними таких організацій, як ЮНІСЕФ, близько 99% дітей в Улан-Баторі дихають забрудненим повітрям, які можуть спричинити проблеми зі здоров’ям протягом усього життя, такі як хронічні респіраторні захворювання, астма, бронхіт і навіть рак легенів в ранньому віці.
У 2013 році Улан-Батор був другим містом у світі з найгіршою якістю повітря, а в останні роки ситуація погіршується через зміна клімату, що сприяє більш екстремальним зимам і тому, що сім’ї стають ще більш залежними від вугілля.
Зміна клімату та сільська міграція
El глобальне потепління загострив проблему в Улан-Баторі. Зими стають дедалі непередбачуванішими, чергуються екстремально холодні та теплі сезони, що серйозно впливає на життя в степах. Це змусило тисячі кочових пастухів покинути свої землі та переїхати до столиці в пошуках кращого життя. Однак інфраструктура Улан-Батора не була готова прийняти таку міграційну лавину, що призвело до неконтрольованого розширення периферійних районів, де умови життя ненадійні.
Збільшення кількості людей, які спалюють деревне вугілля в юртах, призвело до стрімкого зростання забруднення в місті. У холодні місяці рівень PM2.5 може перевищувати 3.000 мкг за кубічний метр, число, яке робить Улан-Батор одним із найбільш забруднених міст у світі. За даними ВООЗ, тривалий вплив такого рівня забруднення може скоротити тривалість життя на 4-5 років.
Дії та рішення проти забруднення
Уряд Монголії, усвідомлюючи серйозність проблеми, вжив різноманітних заходів, щоб спробувати зменшити забруднення. По-перше, використання електронагрівачі в юртах замість вугільних печей. Крім того, з 2019 року електрика стала безкоштовною вночі для сімей, які живуть у найскромніших районах. Однак цих заходів недостатньо з огляду на масштаби проблеми.
Однією з головних труднощів є вартість менш забруднюючих технологій. Хоча більш ефективні електричні обігрівачі та вугільні печі були субсидовані, багато сімей не довіряють їм або не можуть дозволити собі витрати, увічнюючи використання традиційного вугілля. Крім того, теплових електростанцій Улан-Батора продовжують працювати на повну потужність, спричиняючи 6% забруднення повітря.
Незважаючи на зусилля уряду, такі як заборона використання мінерального вугілля у 2019 році, проблема залишається. The вугільні брикети, які пропагували для зменшення забруднення, є дорожчими, і не всі сім’ї можуть їх собі дозволити, що обмежує їх усиновлення. З іншого боку, залежність Монголії від вугілля залишається основною перешкодою. Інвестиції у відновлювану енергетику все ще недостатні, незважаючи на те, що Монголія має високий потенціал для розвитку енергія сонця та вітру.
Влада також намагається зупинити міграцію до столиці за допомогою програм розвитку сільських районів, спрямованих на покращення умов життя в провінціях і зупинку відтоку в Улан-Батор, але покращення інфраструктури та створення робочих місць є завданнями, які потребують часу та ресурсів.
Мешканці Улан-Батора, особливо найуразливіші верстви населення, виглядають невтішно. Без рішучих і постійних дій населення столиці й надалі страждатиме від серйозних наслідків забруднення повітря.
Улан-Батор не лише стикається з серйозною проблемою забруднення, яка різко впливає на здоров’я його громадян, але й зі структурною проблемою в умовах неконтрольованого зростання та несприятливого клімату. Хоча вживаються заходи для зменшення забруднення, залежність від вугілля та економічні труднощі роблять зміни повільними та складними. У контексті, коли якість повітря погіршується з року в рік, монгольська столиця потребує термінових рішень не лише для свого сьогодення, але й для забезпечення більш здорового майбутнього.